Ще до війни кожного року зростала кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і складала біля ста тисяч, з яких майже 80 % дітей мають живих батьків. З початком повномасштабного вторгнення ситуація щороку погіршується через загибель батьків та збільшення кількості дітей-сиріт.
Процес влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування в сімейні форми в Україні передбачає, що особа чи пара, яка висловила свою готовність прийняти дитину в одну з сімейних форм виховання (усиновлення, опіка/піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу), супроводжується соціальними службами до, під час та після прийняття дитини в родину. Під час співбесід із соціальними працівниками та спеціалістами служби у справах дітей та сім’ї відбувається документальна перевірка спроможності громадян стати батьками, потім вони проходять курс підготовки до виховання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування та отримують рекомендації щодо віку і статі дитини, яку доцільно влаштовувати в їх родину.
Під час такого процесу стає зрозумілим, як була створена родина, які має традиції та який досвід подолання труднощів. Це дозволяє зробити висновок, що прийомні батьки вже є звичними до співбесід та перевірок зі сторони різних служб. Це батьки, які зробили колосальну роботу над собою та над своїми "батьківськими здібностями", в решті решт, це люди, які пережили та прийняли болючий етап життя як свій, так і тих дітей, яких прийняли.
Дитина, яка в момент народження або одразу після нього, пережила розлучення з біологічними батьками є вже психологічно травмованою і ця рана залишиться на все життя. А якщо до цього додати насилля, жорстоке поводження, зміну середовища проживання та розрив зв'язків, то здатність у дитини довіряти дорослим буде порушена дуже довго, як і можливість створити нові довірчі відносини. Для того, щоб подолати наслідки страждань, пережитих дитиною, батькам знадобиться неабияка терплячість, сила духу та емпатія з обох сторін.
Прийомна дитина - це та дитина, яка входячи у нову родину, звичайно ж проживає нові емоції, має нові можливості, а також додатковий досвід набуття нових моделей сімейної взаємодії, що без сумнівів може дезорієнтувати. Перш за все, вона втратила попередній сенс життя, короткий сенс, але до болі знайомий. І тут дитина знаходиться в епіцентрі всього нового, незвичайного та далекого від запахів, їжі та клімату своєї рідної країни, від пейзажів і мови. В окремих випадках зміниться навіть ім'я, це без сумніву є вагомими втратами, над якими необхідно плідно працювати.
Прийомні батьки мають звикнути до постійних дискусій і взяти на себе відповідальність за страждання прийомних дітей. При всіх цих складнощах взаємодії прийомна родина так само проходить свої кризи розвитку, а тому незастрахована від виникнення сімейних конфліктів та непорозумінь, що може призводити до розлучень прийомних батьків, сварок між родичами та конфлікту поколінь між батьками та дітьми. Саме тому, сімейна медіація з прийомними родинами має враховувати особливості кожної родини та прийомних дітей. Медіатор, який буде чітко знати і розуміти всі аспекти прийомного виховання, зможе допомогти батькам відчути, що їх розуміють та приймають.
В Родинному центрі “Дотик” працюють сертифіковані спеціалісти по залученню дітей в процедуру сімейної медіації та роботі з прийомними родинами!
Прийомні батьки, що знаходяться у процесі розлучення несуть до медіатора всю специфічність своєї ситуації для того, щоб медіатор мав змогу повноцінно працювати з даною родиною. Батьки (подружжя) може отримати компетентну допомогу у всіх складних ситуаціях.
Коли мова йде про прийомних дітей, не можна не брати до уваги їх історії. І медіатор має добре знати і розуміти - хто вони, прийомні діти та що значить бути покинутим біологічними батьками та прийнятим прийомними. Медіатор має бути в курсі кожної деталі до початку медіації. Кожна дитина єдина і неповторна, тож треба завжди мати на увазі, що прийомна дитина, особливо, яка перенесла численні психологічні травми, втрату та покинутість - це завжди носій страждань. Ці аспекти є дуже важливими та мають бути достатньо прозорими для медіатора, бо дитина знову проживе новий шлях втрат, через розлучення батьків.